Види парфумів за стійкістю

Як формуються категорії парфумів за стійкістю, і чи можна їм вірити?

Стійкість парфумів умовно класифікують за концентрацією парфумерного екстракту, тобто за відсотковим співвідношенням чистих ароматичних олій до обсягу етилового спирту. Що більше есенції у флаконі, тим вищий клас аромату на шкалі і тим довше він тримається на шкірі.

Така градація стійкості парфумів сформувалася у Франції наприкінці XIX – на початку XX століття. Виробники почали випускати той самий аромат у кількох версіях для різних завдань.

Причин було кілька:

• натуральна сировина коштувала дорого, тому зниження концентрації дозволяло робити аромат доступнішим;
• щільні композиції підходили до вечора, а легкі для денного використання;
• Поява розпилювачів вимагала створення рідкіших спиртових формул.

Нові рідкі спиртові розчини почали розливати у великі флакони зі спреєм для щедрого розпилення протягом дня. А для олійних екстрактів залишили класичні духи-мініатюри без розпилювача, які наносили буквально по краплі пальцем на зап'ястя.

Бренди дали покупцеві вибір під будь-який гаманець, час доби та спосіб нанесення, створивши ту умовну класифікацію парфуму за стійкістю, на яку ми орієнтуємось до нині.

Духи (Parfum/Extrait de Parfum)

Це концентрована форма парфумерії. Аромати містять велику кількість важких олій та мінімальну кількість спирту.

Через це парфуми майже не створюють довгого шлейфу. Важкі базові ноти сидять настільки близько до тіла, що відчути їх можна лише за найближчого, інтимного контакту (докладніше про це читайте у статті «Що таке ноти у парфумерії» у нашому блозі)

Але цей вид парфуму за стійкістю вважається лідером.

1. Завдяки високій концентрації важких масел вони віддають аромат поступово та з однаковою швидкістю. Парфум звучить на шкірі протягом 12-24 годин, зберігаючи однакову інтенсивність та щільність звучання.
2. Оскільки в духах майже немає летючого спирту, який міг би підштовхнути аромат вгору і змусити його випаруватися в повітря, важкі парфумерні олії щільно осідають у мікропорах та лусочках тканини й волосся. Якщо на шкірі вони тримаються близько 24 годин, то на волоссі або вовняному светрі – тижнями, навіть після прання.
3. Тому багато колекціонерів використовують екстракти як основу для нашарування інших ароматів. Невелика кількість парфумів допомагає зафіксувати легший парфум та продовжити його звучання.

Багато історичних реконструкцій старих ароматів випускаються саме у форматі Parfum, оскільки складний баланс важких інгредієнтів неможливо зберегти при розведенні спиртом.

Різні види концентрації парфумів повністю змінюють характер та час життя аромату. Наприклад, легендарний Dior Sauvage знають як класичну чоловічу туалетну воду – вона легка, дифузна, з різким стартом свіжого бергамоту, який розлітається по кімнаті, але загасає через 3-4 години.

Але є Dior Sauvage Elixir – ультраконцентрований екстракт. Щоб витримувати насиченість, парфумер François Demachy повністю переписав формулу: прибрав летючу цитрусову свіжість та забив базу важкими спеціями, лакрицею й лавандою. Аромат втратив колишню легкість, але набув феноменальної стійкості. Він зберігає інтенсивність звучання до 24 годин на шкірі та не зникає з одягу навіть після прання.